Моя душа – це храм чи купа цегли? -
Про це запитую щодня себе, -
І я збираю чи руйную
Таланти всі, що в мене є?
Бо кожен день – то є багатство,
Яке не можна витрачать
На марноту й пусті бажання
Наш час не варто розкидать.
Будує в серці кожен те, що хоче
З можливостей, талантів і часу.
І дехто зводить замки превисокі,
Бо бачить в всьому лиш земну красу.
А деякі нічого не будують,
Пливуть життям немов по течії:
Ніяких планів, мрій не мають,
І свій талант як цеглу розкидають,
В руїнах проживають свої сірі дні.
І тільки одиниці крізь страждання
Будують в своїм серці дивний храм.
Господь шліфує мури серця їх роками,
Щоб кожен камінь засіяв мов діамант.
Їм не дається все так просто,
Бо кожна справа - віра в майбуття,
І мури серця їх оплакані сльозами,
І болем цементовані,тому міцна душа.
Бо коли падали, вони завжди вставали
І знову будували в серці храм,
Молили Бога і щиро благали,
Щоб Він їм сил щодня давав.
Кожне серце мріє бути храмом,
Кожен дух злетіти хоче в небеса!
То чому ж ми часто витрачаєм
Всі ресурси на пусті діла?
Хочу я, щоб діамантом
Сяяв завжди мій собор,
Щоби музика лунала,
І щоб там всміхався Бог!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Открой свое сердце. - Анатолий Бляшук Люди сегодня впадают в две крайности. Первая – они отрицают существование Бога, а вторая, они обвиняют Бога во всех своих проблемах.
Мне не раз приходилось слышать от людей жалобы на то, что Бог где-то не сохранил их ребенка, кому-то не помог в жизни, в бизнесе, в семье, и т. п. И все эти люди действительно были обижены на Бога. Но у меня к ним есть тоже несколько вопросов: просили ли вы Бога, чтоб Он хранил ваших детей, чтоб Он благословлял ваш бизнес, ваши семьи…? Почему вы думаете, что Бог должен все это делать автоматически? Вы ведь не заключали с Ним ни какого соглашения, и не подписывали ни какого контракта. Вы не можете господствовать над Богом. Вы даже не можете господствовать над своей жизнью. Часто ли вы благодарите Его за то, что встали с постели, за то, что можете сегодня работать своими руками и обеспечивать свои семьи. Ходите ли вы Его путями…? Если нет, тогда и не спрашивайте, почему Бог не делает то-то и то-то в вашей жизни. Для начала вам нужно Его впустить в свою жизнь….
